Лілія Гриневич: З 1 вересня діти 1-4 класів навчатимуться за оновленими програмами

  Щоб забезпечити нову якість української освіти щедо запуску Нової
української школи, Міністерство освіти і науки розвантажило і оновило 
навчальні програми для початкової школи та змінює 
методичні рекомендації для вчителів. Про це під час прес-конференції на тему “Звіт про роботу МОН за 100 днів” розказала  Міністр освіти і науки України Лілія Гриневич.

“Наразі змінено всі 14 програм для 1-4 класів з українською мовою навчання. Програми будуть затверджені Колегією МОН 4 серпня, обговорені на вчительських конференціях і запроваджені в школах вже з 1 вересня 2016 року», - зазначила Міністр освіти і науки.

(Детальніше читайте на сторінці "Новини МОН України")

Перший урок в школах присвятять незалежності України

Міністерство освіти і науки пропонує освітянам присвятити Перший урок у новому навчальному році відзначенню 25-ї річниці незалежності України. Про це йдеться у листі МОН «Про проведення 1 вересня 2016 року Першого уроку».

Для учнів 1-4 класів пропонується така тема Першого уроку: «Це наше і це твоє». Матеріали до уроку, а саме - мультфільми, розроблено анімаційним розважально- пізнавальним телеканалом для сімей з дітьми дошкільного та шкільного віку ПЛЮСПЛЮС (http://plus-plus.tv/dyvys/programy/multserial/ce-nashe-i-ce-tvoye-ochima- ditey-651302.html).

«Проект «Це наше і це твоє» - це яскраві та зрозумілі розповіді про геніальні винаходи, природні багатства, блискучі ідеї, що прославляють нашу країну на весь світ», - зазначають у МОН.

Темою Першого уроку для учнів 5-11 класів у міністерстві пропонують визначити: «Від проголошення Незалежності до нової України».

У Міносвіти зазначають, що під час проведення уроку загальноосвітні навчальні заклади, за бажанням, можуть взяти участь у Всеукраїнському учнівському конкурсі «Зміни до Конституції – нове обличчя місця, де ти живеш!». Конкурс проводиться під патронатом Президента України за участю Національної Ради реформ, Міністерства освіти i науки України та за підтримки Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України, Ради Європи, Швейцарсько-українського проекту «Підтримка децентралізації в Україні» (DESPRO).

Разом з тим, у Міністерстві освіти і науки наголосили, що вчитель може провести Перший урок і за власним сценарієм.

        ТОП-10 вишів за кількістю поданих заяв

У Міністерстві освіти назвали ТОП-10 вишів, що станом на 20 липня є лідерами за кількістю поданих заяв від абітурієнтів. Зокрема, за словами першого заступника міністра освіти Інни Совсун, першу трійку традиційно очолюють: КНУ ім. Шевченка, ЛНУ ім. Франка та НУ "Львівська політехніка».

Решту місць у “рейтингу” займають НТУУ «Київський політехнічний інститут», КНТЕУ, НАУ, ДНУ ім. Олеся Гончара, ЧНУ ім. Федьковича, ХНУ ім. Каразіна та Київський національний економічний університет ім. Гетьмана.

 

                               Розглянуто результати другого етапу розвантаження                           програм початкової школи

 У Міністерстві освіти і науки України 18 липня відбулася нарада щодо оновлення змісту програм початкової школи. На нараді обговорювали зміст і структуру програм музичного та образотворчого мистецтв, фізичної культури й трудового навчання. Структура 2016/2017 навчального року: заборонено відпрацювання по суботах.  МОН України на шляху реформування початкової школи. У МОН України працюють над осучасненням програм з іноземної мови для початкової школи Радник Міністра освіти і науки Іванна Коберник зауважила: «Є низка спільних змін, які торкнуться всіх предметів: в оновлених програмах буде забраний обов’язковий розподіл кількості годин на кожну тему. Вчитель зможе вирішувати сам — скільки часу якій темі приділити. Також в усіх вище названих предметах була значна частина важкої і непотрібної дітям теорії, яку програма вимагала не тільки вивчати, а й перевіряти знання учнів: музичні терміни, точні визначення художніх жанрів, невідповідна віковим особливостям дітей історія Олімпійських ігор… Тепер теорія буде забрана, або (як історія Олімпійських ігор) перенесена в старші класи та інші предмети». Зміни підтримав заступник міністра Павло Хобзей: «Діти шести-дев’яти років мають малювати, творити і рухатися, а не заучувати на вказаних предметах теоретичні знання». Суттєві зміни передбачають внести до програми з фізичної культури, зокрема запропоновано: вилучити з вимог до рівня загальної підготовки учнів пересування на лижах і ковзанах замінити танцювальні кроки рухами ритмічної гімнастики та імпровізаційними вправами використовувати дихальну гімнастику збагатити сучасними іграми розділ «Активний відпочинок» вилучити ігри, що не відповідають віковим можливостям дітей та можуть призвести до травмування. У програмі з трудового навчання пропонують надати педагогам більшу свободу у виборі тем і матеріалів для роботи. Очікують вилучити з програми теми, на реалізацію яких доводиться не лише залучати додаткові кошти батьків, а й вишукувати матеріали. «Ці теми не будуть заборонені, але перестануть бути обов’язковими. Вчитель із батьками зможе вирішити, які саме проекти реалізовуватимуться на уроках трудового навчання» — повідомила головний спеціаліст відділу середньої освіти МОН Алевтина Лотоцька. Схвальні відгуки отримали зміни, запропоновані до програми з мистецтва. Так, передбачають відмінити частину тем, що лишилися з радянських часів, а натомість пропонують додати на розгляд творчість місцевих художників та музикантів. У програмі з образотворчого мистецтва мають намір спростити мову викладу, надати педагогові більше можливостей обирати теми, організовувати уроки так, щоб діти не вивчали теорію жанрів і видів мистецтва, а отримували задоволення від своєї творчості й розвивали внутрішню мотивацію. Зауважили також, що чинна програма з музичного мистецтва чи найбільше переповнена теорією, причому складною і часом зайвою. Тому запропонували відмовитися від надмірної категоризації та термінології, значної кількості творів радянського періоду (ідеологічних), а також російських народних пісень. Натомість мають додати твори сучасних українських композиторів. Окрім того, передбачають надати педагогові можливість обирати на власний розсуд 50% музичних творів, а не 10%. Нагадаємо, що розвантаження та оновлення програм відбувається відповідно до чинного Державного стандарту початкової загальної освіти, затвердженого постановою КМУ від 20.04.2011 № 462. Наприкінці липня оновлені програми розгляне для затвердження Колегія МОН. А на їх основі мають розробити нові орієнтовні вимоги до оцінювання навчальних досягнень учнів початкових класів та методичні рекомендації до оновлених програм. За матеріалами Міністерства освіти і науки України.

50% випускників шкіл зможуть вступити на бюджет

Орієнтовно 50% випускників шкіл зможуть претендувати на навчання за кошти державного замовлення. Про це сказала міністр освіти і науки Лілія Гриневич під час прес-конференції, присвяченій початку вступної кампанії до вищих навчальних закладів.

За її словами, у 2016 році держзамовлення для вишів, що підпорядковуються Міністерству освіти складатиме 245 тисяч осіб, серед них орієнтовно 217 тисяч – обсяг місць на денну форму навчання.

Загалом, держзамовлення в цьому році було збільшено на 12,3%. Підвищення, в першу чергу, стосується технічних та аграрних спеціальностей, а також вищих навчальних закладів, які знаходяться під керівництвом Міноборони та МОЗ.

Лілія Гриневич підкреслила, що потреба у військових та медичних кадрах викликана об’єктивними причинами – військовим конфліктом на території України.

В свою чергу держзамовлення для вишів, що підпорядковуються Міністерству освіти, було зменшено на 6% порівняно з минулим роком. Таке скорочення, перш за все, викликане зниженням кількості школярів. Так, за данними Державної служби статистики, кількість випускників, що отримали атестат про повну загальну середню освіту в 2016 році - без урахування окупованих та непідконтрольних територій - скоротилася приблизно на 7% (на 18 тисяч осіб).

“Таким чином, складається ситуація, що орієнтовно 50% випускників шкіл зможуть претендувати на місця за кошти бюджету. Це достатньо оптимістична інформація для наших абітурієнтів, для них є реальний доступ за конкурсом до вищої освіти, і для нас найголовніше, щоб цей конкурс був справедливим”, - зазначила Лілія Гриневич.

Збільшення частки держзамовлення на технічні спеціальності, зокрема ІТ, міністр  пояснила розвитком високотехнологічного бізнесу в Україні.

“Ми сьогодні маємо працювати на виріст, адже ті фахівці, що вступають цього року, вийдуть на ринок праці через 5-6 років. Це означає, що якщо ми обираємо інноваційний розвиток економіки і визначили пріоритетні для себе кластери економіки, які мають годувати Україну, ми повинні готувати фахівців для цих кластерів уже сьогодні”, - наголосила Лілія Гриневич.

Окрім того, вона зазначила, що зараз одне з базових завдань МОН в рамках реформування вищої освіти – зміна якості підготовки фахівців.

“Високотехнологічний бізнес в Україні сьогодні заявляє, що їм не вистачає фахівців з адекватною підготовкою. Справа в тому, що мало отримати тільки технічну освіту, вони хочуть, щоб їх працівники також добре знали іноземну мову, щоб вони вміли працювати з людьми. Тобто є ціла низка інших додаткових вимог до випускників. Зараз ми працюємо над новими стандартами вищої освіти, які мають це врахувати”, - наголосила Лілія Гриневич.

Також вона привернула увагу до того, що  в цьому році було введено ряд новацій, що допоможуть зробити вступ до вишів більш справедливим та прозорим.

Зокрема, це стосується введення повністю електронної системи подачі документів, що дозволить не лише прибрати черги біля приймальних комісій, а й технічно забезпечити адресність держзамовлення  - ще одне нововведення цього року. Так, відтепер кількість місць держзамовлення в університеті коригуватиметься залежно від його популярності у студентів з вищими балами ЗНО.

МОН пропонують відмовитись від «зубріння» в школі

У Міністерстві освіти і науки відбулась презентація навчальної методики з філософії для дітей південнокорейського професора Джінвана Парка. Методика професора під назвою «Філософія для дітей» сьогодні успішно реалізовуються у 80 країнах світу. ЇЇ суть полягає в тому, щоб навчити дітей вести дискусію, міркувати, знаходити власні аргументи та сприймати аргументи співбесідника.

На думку професора, потрібно відходити від традиційного «зубріння» інформації у школах. Натомість потрібно навчити дітей включати логіку та відстоювати свою думку.

«З усіх країн, де реалізовувалася моя методика, Україна може стати однією з найуспішніших. Секрет простий: тут креативні педагоги, а школярі і студенти налаштовані на освоєння нового, вони з ентузіазмом йдуть на експерименти. Складність цього підходу полягає в тому, щоб одночасно навчати і вчитися. Це дійсно складно. Але за 29 днів мого досвіду перебування в Україні я був приємно вражений рівнем українських викладачів. Це дуже важливо, оскільки ефективність методики залежить не від прийняття того чи іншого закону чи постанови, це залежить від людського фактору, від того, наскільки педагоги і учні самі готові до змін», – підкреслив Джінван Парк.

Показовим для впровадження методики «Філософія для дітей» став досвід Великобританії. Згідно досліджень, проведених у 2015 році за участі трьох тисяч дітей із 48 шкіл, виявлено, що учні, які навчалися за програмою «Філософія для дітей», мають кращі успіхи з математики та літератури. Також загалом підвищується успішність школярів.

У свою чергу, міністр освіти і науки Лілія Гриневич підкреслила, що важливо аби уроки у школі викликали у дітей інтерес.

«Сьогодні ми розробляємо концепцію Нової української школи, в якій прагнемо до того, аби освіта в Україні не просто була на високому рівні, а й стала цікавою для школярів. Тому ми шукаємо варіанти, вивчаємо ефективні напрацювання, зокрема враховуємо міжнародний досвід. Важливо аби уроки у школі викликали інтерес, щоб діти вчилися не просто тому, що так треба, а тому, що їм це насправді цікаво», – зазначила міністр.

Курс «Філософія для дітей» передбачає не лише лекційні заняття, а й семінари. Діти з раннього віку починають обговорювати на уроках важливі соціальні питання, наприклад, «чи варто позбавляти свободи правопорушників?» або «чи варто пересаджувати здорове серце пацієнту, за яким нема кому доглядати?» В перспективі такій підхід готує дітей до свідомої і відповідальної участі в житті суспільства, спонукає адекватно оцінювати реальність та самостійно ухвалювати рішення.

«Я б хотіла підтримати оптимізм професора Парка щодо запровадження у нас цієї методики, але як Міністерство освіти і науки ми бачимо свою задачу й у тому, щоб така освіта не була ексклюзивною для обраної групи дітей. Ми хочемо, щоб значно більше дітей в Україні мали доступ до такого навчання, до таких підходів викладання», – підкреслила Лілія Гриневич.

Коментар Міністерства щодо тривалості навчального року у загальноосвітніх навчальних закладах

 01-07-16, 08:15 /  КАТЕГОРІЯ: НОВИНИ

Протягом червня цього року Міністерство освіти і науки України неодноразово отримувало запити та листи від батьків, вчителів та журналістів щодо начебто продовження навчального року до 1 липня.

Важливо зауважити, що Міністерство освіти і науки України жодного рішення щодо продовження або скорочення тривалості навчального року у загальноосвітніх навчальних закладах в 2016 або 2017 році не приймало, а цьогорічний лист МОН "Про структуру навчального року та навчальні плани ЗНЗ" в цьому питанні не відрізняється від минулорічних.

Додатково інформуємо, статтею 16 Закону України «Про загальну середню освіту» від 1999 року передбачено, що:

"Навчальний рік у загальноосвітніх навчальних закладах незалежно від підпорядкування, типів і форм власності розпочинається у День знань – 1 вересня і закінчується не пізніше 1 липня наступного року.

…

Структура навчального року (за чвертями, півріччями, семестрами) та тривалість навчального тижня встановлюються загальноосвітнім навчальним закладом у межах часу, передбаченого робочим навчальним планом, за погодженням з відповідним органом управління освітою.

Режим роботи загальноосвітнього навчального закладу визначається ним на основі нормативно-правових актів та за погодженням з відповідним органом державної санітарно-епідеміологічної служби".

В червні у загальноосвітніх навчальних закладах може проходити державна підсумкова атестація, шкільні практики, екскурсії і це традиційно є частиною навчального року. Таку ж структуру навчального року планується зберегти і в 2016/2017 навчальному році.